Recent reviews by FemGeek

Cyberpunk 2077 — це той випадок, коли я купувала гру двічі, бо вона того варта. Сюжет, геймплей, атмосфера, музика — усе на вищому рівні. Але давайте по порядку.

Сюжет та персонажі.

Тут не буду розписувати багато. Персонажі — усі подобаються, навіть негативні. Що в головного героя/героїні (ми обираємо самі), що в другорядних персів — в кожного є свої унікальні риси характеру, особливості, таракани в голові. Від наших виборів залежить як саме вони розкриються по ходу сюжету: якийсь “фрік” може виявитись цікавим персом зі складною долею, заради якого захочеш перезапустити місію, аби він вижив, а той, хто здавався другом і найпоряднішою людиною... що ж, в ГГ є багато зброї та навичок, щоб вирішити проблему зі зрадником (або дипломатія і мораль вище всього? Ну, ваше право).

Сюжет гри несе в собі важливе повідомлення для гравців, підштовхуючи нас на фінальних титрах замислитись щодо наших власних життєвих виборів та того який слід в історії ми хочемо залишити після себе. Я не буду розписувати його суть, просто скажу що я давно не бачила настільки вдалого поєднання гумору, драми, пригод та інтриг.

Перепроходити вдруге так же цікаво, як і в перший раз.

Геймплей.

Гра дійсно дозволяє нам робити вибір і проходити її по-своєму. Можна бути термінатором з топовою зброєю або обирати стелс з постійним хакінгом, можна вирішувати конфлікти дипломатично або силою, можна ставити вище усього мораль або вести власну гру в павутинні інтриг.

Одну й ту же місію іноді можна проходити декілька разів і отримувати зовсім інший досвід від гри. Наприклад, піти на згоду з певнім персонажем і тоді більшість ворогів на локації зникнуть, або ж використати якусь зі сторін і отримати набагато більше нагороди (але при цьому доведеться бігати по локації і битися з усіма і одразу).

Головне, що в будь-якому випадку у всього є своя ціна і ми це дуже відчуємо, розгрібаючи наслідки.

Атмосфера та саундтрек.

Це взагалі окремий вид задоволення.

Найт-Сіті — це живе місто, наповнене яркими кольорами, які на деякий час прикривають усі проблеми з криміналом. Творці гри дійсно пропрацювали усі деталі, навіть розглядати рекламні щити та слухати новини — в кайф, бо маленькі деталі передають те наскільки спотворено суспільство через розвиток технологій, могутність корпорацій, та іноді це доходить до такого сюру, що сидиш з відкритим ротом.

Візуально гра цікава та різноманітна, рука сама тягнеться постійно робити скріни)

Музика — топ. Просто топ. Що під час бійок, що під час буденних поїздок містом, або ж на фоні у катсценах — усе доречно і так доповнює момент.

Баги.

Головною проблемою гри і причиною завала негативних відгуків на старті була саме багованість і погана оптимізація. Але тут усе трохи дивно, бо в мене склалось враження, ніби в першу чергу багованість залежить від того, для якої платформи створена гра та де ви її купували.

В перший раз я проходила її на момент релізу і єдине що в мене було — це проблема з відображенням гг у дзеркалі. Усе. Зараз же, купивши версію для стіму, я за 60 годин отримала десь 5 вилетів, часто стоячих у т-позі/застигших в метрі над землею персів у місті та постійне підскакування в повітря транспорту після катсцен/користування точкою швидкого переходу.

Чи погано це? Не думаю. Основні аспекти жодного разу не багали, і треба враховувати що Cyberpunk 2077 — велика гра з відкритим світом, і вишліфувати ГЕТЬ УСЕ неможливо. Маленькі недоліки на фоні, які аж ніяк не заважають проходженню, як на мене не критичні.

Тому так, гру я дуже рекомендую.
Це атмосферна пригода на 40-70 годин, до якої хочеться повертатись кожного разу.

Тож від мене тверді 10/10, і щира рекомендація придбати кожному/кожній.

Нажаль, я купувала цю гру до повномасштабного вторгнення і не цікавилась звідки розробники і куди йдуть гроші. Купуючи її (чи навіть просто додавши до бажаного), ви спонсоруєте та підтримуєте російську агресію в Україні.

Мені подарували цю гру до повномасштабного вторгнення і я не цікавилась звідки розробники і куди йдуть гроші. Купуючи її (чи навіть просто додавши до бажаного), ви спонсоруєте та підтримуєте російську агресію в Україні.

Нажаль, я купувала цю гру до повномасштабного вторгнення і не цікавилась звідки розробники і куди йдуть гроші. Купуючи її (чи навіть просто додавши до бажаного), ви спонсоруєте та підтримуєте російську агресію в Україні.

Нажаль, я купувала цю гру до повномасштабного вторгнення і не цікавилась звідки розробники і куди йдуть гроші. Купуючи її (чи навіть просто додавши до бажаного), ви спонсоруєте та підтримуєте російську агресію в Україні.

Ну і ще вона дико нудна, якщо попереднього абзацу комусь замало.

Нажаль, я купувала цю гру до повномасштабного вторгнення і не цікавилась звідки розробники і куди йдуть гроші. Купуючи її (чи навіть просто додавши до бажаного), ви спонсоруєте та підтримуєте російську агресію в Україні.

Ну і якщо цього замало: ця гра і без країни походження ніяка. Два виліти при першому запуску, усе мильне та однакове, звукове супроводження неприємне, гг йде як черепаха, за 5 хвилин монотонного руху навіть лояльна аудиторія засне. Нудятина.

Давайте одразу поясню: за свою ціну гра чудова, я взагалі взяла її по знижці за 109 грн, і як людина, в якої колись було і 4 акви одразу, я задоволена. Тому й відгук позитивний. Тут є невеличка кампанія з різними завданнями (я пройшла десь за 3 години), режим створення власної акви (казуальний, або реалізм, де треба слідкувати за рибками кожен день (або вмикнути режим відпустки)). Також доступні вже 2 DLC + 1 скоро вийде.

Редактор акваріуму цікавий. Можно змінювати рівень і тип грунту, кожну декорацію/камінчик/рослину теж можно змінювати за розміром і створювати щось різноманітне і унікальне. Заліпнете у режимі створення надовго)

Але є деякі моменти, які б зробили гру ще краще:

- хотілося б, щоб різні види риб вели себе по-різному, або хоча б плавали у притаманних їм зонах (соміки - внизу, гуппі - в середньому пласті або у самого верху). Так усі плавають як забажають, і це трохи псує атмосферу;
- хотілося б більше обладнання для акви (наприклад та ж аерація, зовнішні фільтри, годівниці), більше варіантів кришок, можливо тестів на параметри води і хімії для зміни цих параметрів;
- хотілося б більш реалістичні розміри рибок, бо деякі надто малі, деякі навпаки занадто великі на відміну від реальності і роблять акваріум на 300л візуально набагато меньшим;
- я так і не розібралась як змінювати колір світла в кришці, не замінюючи саму кришку)

А так усе чудово, рекомендую)

Це не складний платформер, де вам треба ламати голову що робити і виживати на кожному кроці. Це візуально захоплююча гра, де ви довго бігаєте, періодично клацаєте на кнопки нових навичок і роздивляєтесь прекрасну анімацію /фон (і іноді трохи думаєте що саме від вас хочуть). Майже кожну хвилину я робила скріни, бо візуально цей проект ну дуже виділяється серед інших - дійсно якийсь надзвичайно новий досвід.

Тут немає тексту, якихось пояснень, усе треба відчути і зрозуміти самостійно.

То про що гра? Що сталось? На це питання кожна/кожен відповідає щось своє. По ходу сюжету ми проходимо усі п’ять стадій прийняття, і світ навколо змінююється, але після чого? Що сталося в житті героїні? В описі до гри пишуть за дуже травмуючий досвід, але нічого не уточнюють. Комусь здалося що це про втрату близької людини (матері або навпаки дитини), комусь що це про неприйняття з боку близької людини, а хтось вказує на те, що героїня пройшла через щось дуже погане (н@силля певного виду).

Це дійсно той тип ігрового досвіду, який вартує вашої уваги, тому від мене грі тверді 10/10, а далі буде моє трактування сенсу побаченого. Тож якщо не хочете спойлерів - краще купуйте гру і грайте, а не читайте далі.

Мені при проходженні здалось, що це дійсно про втрату, але про втрату самої себе після пережитого сексу@льного н@силля. Сцена з двома муренами досить конкретно натякає що саме сталося, і саме тому в мене склалось враження, що ті статуї, які ми постійно бачимо, символізують саму Gris - в минулому, ту, якою вона більше ніколи не буде. Так, вони на неї не схожі, але після пережитого вона могла кардинально змінити зовнішність в спробах забути усе, що сталося. І тому фінальну сцену я бачу як прощання з минулою «собою», героїня приймає себе нову і те, що «як раніше» вже ніколи не буде. Вона збирає себе по шматочкам і йде далі. І це вдарило мені у саме сердце.

Я не скажу що гра 10/10: сюжет простий і доволі клішований (такий бойовичок середнього рівня), фінальний твіст легко вгадати (спойлер: ну блін, звідки в звичайного банкіру могли бути такі знайомі і навички?), але це була приємна пригода, варта того щоб пройти її разом з подругою (другом) або з партнеркою (партнером).

Обидва герої запам’ятовуються і мають відмінності в характерах, деякі з сцен настільки пафосно-кіношні, що це виглядає ну дуже круто. Багато варіантів взаємодії з об’єктами (особливо ігри, де ви можете позмагатися хто краще грає на музичних інструментах/кидає підкову/ще щось робить). Локації різноманітні, візуально гра приємна, аудіо-супровід теж зроблен якісно.

Ще сподобалась механіка вибору як вирішити проблему: в критичній ситуації, де думка героїв не сходиться, ми маємо можливість проголосувати вдвох чиє рішення краще. Але іноді це було важко)

Ну і для тих, хто любить вибивати 100% досягнень: їх можна зібрати при першому же проходженні, і вони відкривають досить прикольні додаткові сценки)

Гра заслуговує на 7,5/10, рекомендую купувати, але, можливо, краще дочекатися знижок на неї.
Бо саме через фінальний твіст я не впевнена, що захочу проходити цю гру знов, але хто зна)

Portal 2 - це приклад того яким продовження має бути.

Сюжет тут набагато цікавіше (деякі твісти вас точно здивують), механіки дошліфували та додали багато нового, візуал став ще приємнішим та більш різноманітним. Іронія та чорний гумор з вами пройдуть увесь хронометраж пліч о пліч, і це просто насолода. Гра досі, навіть у 2023 році, проходиться з великим задоволенням.

А ще тут є українська локалізація!

Тож дуже-дуже-дуже рекомендую.