Seneste anmeldelser af mew

Як людина, яка востаннє грала в NFS Most Wanted ще у 2010 році, я повністю пропустив десятиліття експериментів від серії. Але, от нарешті, вирішив повернутися до гонок, придбав джойстик і обрав NFS 2015. І що сказати — це було цікаве, хоча й неоднозначне, повернення.

Що сподобалося
Перше, що вразило — атмосфера. Навіть після стількох років серія все ще вміє захопити духом перегонів. Геймплей гри та фізика авто, як на мене, приємні. Кожна машина відчувається унікально. Для сюжетного проходження можна сміливо використовувати будь-яку машину — усі вони досить збалансовані і дають відчуття задоволення від їзди. Але, якщо говорити про онлайн, то тут домінують усього дві моделі, що трохи знижує різноманітність. Для мене, як гравця, який повернувся до серії після такої довгої перерви, NFS 2015 виглядав доволі свіжо.

Сюжет
NFS 2015 побудований навколо таємничого світу нелегальних вуличних гонок, де головний герой, який тільки що приєднався до цього світу, намагається довести своє місце серед найкращих гонщиків, що є притаманним для всесвіту NFS. Гра не нав'язує глибокий нарратив, але пропонує інтригуючий контекст через персонажів, кожен з яких представляє різні стилі та підходи до гонок, що заглиблює нас у світ гри. Тут немає класичних антагоністів, а сам сюжет більше схожий на мозаїку з моментів, що поступово відкривають нові можливості, поки ти не досягаєш вершин у світі вуличних перегонів. В цілому, історія здається побудованою на вже характерних кліше, однак дає достатньо драйву для любителів цього жанру.


Управління. Воно просто катастрофічне, особливо якщо використовувати оригінальний джойстик від Xbox. Без завантаження додаткових файлів грати неможливо: машина просто не їде, навіть якщо газ натиснутий до упору. Що цікаво, на дешевому китайському джойстику все працює ідеально. В чому проблема — загадка для мене.

Постійні розриви з’єднання. Гра вимагає стабільного онлайн-з’єднання, і це одна з найбільших проблем. При тому, швидкість та стабільність вашого інтернет з'єднання не відіграє в цьому ніякої ролі. Можливо, це пов'язано з захистом від "взлому" від EA, так як до сьогодні цю гру ще не гакнули - це шок. Під час заїздів з’єднання може раптово обірватися, без видимих на те причин, і ти просто опиняєшся в головному меню. Що ще більше дратує — це ситуації, коли, перебуваючи довго в гаражі або в головному меню, сесія розривається без попередження, і гра просто "викидає" тебе. Усе це ще більше погіршується через надзвичайно довге завантаження, яке здається нескінченним. Така непередбачуваність і затримки виводять із себе, особливо коли хочеться просто продовжити гру без затримок.

Попри всі технічні труднощі, NFS 2015 залишила по собі переважно позитивні враження. Гра змогла повернути мене до серії після довгих років перерви й подарувала той самий драйв, за який я колись полюбив Need for Speed. Якщо не брати до уваги вище перераховані недоліки, це чудовий вибір для фанатів автогонок, які хочуть відчути атмосферу нічного міста та швидкості.

А ось моя ластівка:)
https://sp.zhabite.com/sharedfiles/filedetails/?id=3372799515

різати "узьких" майже 5 години, де ще таке є) кайфарік

Замкнути б Міядзакі в тісній кімнаті з парою собак та демоном Капра і побачити, скільки він протримається)

Фінальний бос на складності хардкор дуже болісний, враховуючи криву механіку, але в цілому навіть зараз грається жваво, саспенс на рівні, постійно було відчуття, що за тобою хтось стежить, а після кат-сцени зі стеженням взагалі було страшно рухатися далі.
8 з 10.

Простіше завантажити піратку ніж запустити це "ГІВНО" офіційно

https://www.youtube.com/watch?v=P_6-cG8BPxQ&t=2s

1.Однакові локації:
Постійне використання однакових локацій створює відчуття дежавю. Кожен раз здається, що ти вже був тут раніше, хоча це нібито нова локація. Відсутність різноманітності робить дослідження світу нудним і одноманітним.

2. Слабкі квести:
Квести в стилі "піди поговори, потім повернися назад, потім піди на попередню локацію тільки вночі або вдень" абсолютно нецікаві. Вони виглядають як спроба штучно розтягнути ігровий процес без додавання реальної глибини або змісту.

3. Нудні діалоги:
Діалоги в стилі Mass Effect, де пункт "розпитати" не додає нічого нового до сюжету, виглядають просто безглуздо. Персонажі й так розповідають всю суть квесту, тому немає сенсу у додаткових запитаннях.

4. Безглуздий вибір:
Навіщо давати гравцю можливість відмовитися від завдання, якщо квест все одно з'являється у журналі? Це робить вибір гравця абсолютно безглуздим і розчаровує.

5. Жахлива бойова система:
Бойова система — це просто катастрофа. Навіть граючи за мага, кидаєш два закляття і все, стоїш і тупо натискаєш R. В грі немає автобою і навіть модів, щоб хоч якось урізноманітнити цей "динамічний" бойовий процес. Відсутність глибини та стратегії в боях робить їх виснажливими і нудними.

6. Застаріла графіка:
Графіка виглядає застарілою, наче розробники застрягли в минулому десятилітті. Це особливо розчаровує після візуальної розкоші першої частини.

7. Незбалансована механіка прокачки:
Система прокачки персонажа абсолютно не збалансована. Вибір здібностей здається марним, оскільки вони не мають значного впливу на геймплей.

8. Відсутність цікавих NPC:
Всі персонажі виглядають як шаблонні ляльки без характеру та мотивації. Вони не викликають ніяких емоцій і не запам'ятовуються.

9. Слабкий звуковий супровід:
Звуковий супровід та музика не викликають жодних емоцій. Здається, їх створювали без душі та ентузіазму, що ще більше знижує загальне враження від гри.

10. Передбачуваний сюжет:
Загальний сюжет гри передбачуваний і не тримає в напрузі. Легко здогадатися, що станеться далі, і це робить гру менш захопливою.


EA, намагаючись швидко випустити сиквел до успішної Dragon Age: Origins, зробила величезну помилку, давши студії BioWare лише рік на розробку. Це призвело до того, що гра вийшла незавершеною і поверхневою. Компанія, здається, більше дбала про швидкі прибутки, ніж про якість продукту та задоволення гравців. У результаті ми отримали гру, яка виглядає як поспіхом зроблена робота, без глибини і без душі.

Half-Life 2 у 2025 році все ще випереджає свій час. Більшість сучасних ігор навіть близько не дотягують до її рівня. Ця гра — справжня легенда, яка не потребує зайвих слів. Атмосфера, сюжет і геймплей зливаються в ідеальну комбінацію, яка тримає увагу від початку до кінця.

Тут нічого більше додати — це гра, яку має пройти кожен хоча б раз у житті.

Шикарний ремейк, який чудово зберігає дух оригінальної гри! Розробники зуміли перенести атмосферу класичної Mafia, додавши лише мінімальні, але вдалі доповнення. Сюжет затягує, а персонажі оживають завдяки відмінній акторській грі. Кожна сцена відчувається кінематографічною, а музика додає особливого шарму.

Якщо ви грали в оригінал, це справжній подарунок. Якщо ж ні – це ідеальний спосіб познайомитися з легендою. Рекомендую!

Mafia II — це гра, яка для мене завжди пов’язана з особливим передсвятковим настроєм. Її перша половина буквально просякнута атмосферою зимових вечорів, що змушує знову і знову згадувати ці моменти щороку в листопаді. Неймовірно теплі спогади з цією грою, можливо саме тому що проходив її разів п’ять, завжди напередодні Нового року.

Окрім особистих емоцій, Mafia II — це ще й сильний сюжет про дружбу, амбіції та зраду. Історія Віто Скалетти веде нас від скромного солдата до світу кримінальних інтриг, де вибір і жорстокі обставини формують долю героя. Кожен персонаж тут живий, із власними мотивами, а події тримають у напрузі до самого фіналу.

Ця гра — як ковток ностальгії, спогади про яку залишаються надовго. Mafia II — не просто про кримінальний світ, а й про атмосферу, яка здатна занурити у свята і дати відчути затишок навіть серед небезпек. Це дійсно особлива гра, яку хочеться переживати знову й знову.

https://www.youtube.com/watch?v=_-nGhKuuHmY