Seneste anmeldelser af FemGeek

ЦЕ РОСІЙСЬКА ГРА.

Гру я б оцінила на 6/10.

Це приємна новела на один вечір із простим сюжетом та красивою картинкою. Ми граємо за Ліну — дівчину-таксистку, яка переїхала до іншого міста на запрошення подруги. Тільки ось вона зникла, грошей немає, ночувати нема де і єдиний варіант виживання - це працювати і намагатися знайти відповіді самій. Виконуючи замовлення, ми зустрінемо різних персонажів, від лідера культу до простої дівчини, яка боїться показати себе світу без макіяжу. Чи допомагати їм, висловлювати особисту думку чи мовчки кивати, щоб не оступитися в діалозі і не отримати низьку оцінку у додатку — вирішувати вам. Тільки ситуацію ускладнює необхідність стежити за емоціями гг — іноді частина відповідей буде просто заблокована, тому що Ліна зла/сумна.

Фінал повністю залежить від наших дій у самому кінці, і чи зможе головна героїня навчитися відстоювати особисті кордони/контролювати емоції залежить тільки від того, чи навчилися ми за гру реагувати на найменші зміни у показниках, доки спілкувалися з паксами (пасажирами).

На відміну від мобільної версії, ПК-варіант часто грішить помилками в тексті та повторами. Не критично, але іноді враження псує. Кілька разів за гру вікно діалогу зовсім відлітало за екран, тому здогадуватися про сказане доводилося по частині фрази.

Life is Strange я проходила двічі. Вперше, будучи підлітком, не витримала емоційного напруження та кинула на 4-му епізоді, так і не дійшовши до фіналу. Другий раз – у 21 рік, на стрімах повністю. Враження загалом схожі. У цієї гри з 5-ти епізодів безперечно багато плюсів - цікавий сюжет, лампова графіка, приємний саундтрек, відображення багатьох злободенних проблем, велика кількість яскравих персонажів (і у кожного свої плюси та недоліки, яким можна знайти пояснення, якщо добре покопатися і вдуматися) . На кожен епізод можна витратити 4-5 годин розслабленого проходження з дослідженням кожного кута. Можливість перемотувати час - плюс для любительок розміреного проходження.

Вибору як такого у грі немає. Допомагати комусь, відмотувати час і змінювати рішення - суто ваш добровільний крок, що ні на що не впливає. Фінал вам дають вибрати в самому кінці відповідно до своїх бажань: хочете - залиште все місто на смерть заради кращої подруги/коханої, хочете - пожертвуйте нею заради тисяч невинних людей і ваших близьких/друзів. І ось у фіналі головна проблема гри: він не чіпляє своєю зім'ятою подачею без відповіді на найпростіші питання (є різниця між відкритим фіналом і небажанням заглибитися в проблемний фінал, що вимагає пояснити основні гострі моменти). Я дуже емоційна людина, але фінал першої LiS той випадок, коли я сиділа з кам'яним обличчям, озвучуючи тисячу запитань. Після всіх емоційних моментів, від яких я витирала туш, що потекла, в прямому ефірі (чого тільки коштувала сцена, де ми відмовляємо Кейт стрибати або відчай вітчима Хлої, якщо сказати що вона загинула, коли він рятує нас у 5 епізоді) , отримати фінал, що не викликає тих же чи навіть яскравіших емоцій? Це як покататися на Американських гірках, а наприкінці замість епічного спуску отримати рівну ділянку з найповільнішою швидкістю. Комусь на тлі пережитих емоцій зайде, а хтось розчаровано зітхатиме. Це порівняння стосується 2 фінала: якщо ми жертвуємо всім містом заради Хлої, нам показують як ми їдемо, розглядаючи рештки міста - і все! Жодних моральних дилем з розряду "чому ти не пожертвувала мною, а залишила вмирати в муках мою маму? наших друзів? ту невинну стареньку сусідку?!", ніяких сумнівів на обличчі Макс після побаченого погрому, ні-чо-го, навіть маленький шматочок життя "після" не покажуть. Вони поїхали. Все. Мораль та логіку продумуйте самі. А як було б емоційно і цікаво, якби наша подруга після такого обміну віддалилася від нас або хоча б показали емоції від усвідомлення скільки людей загинуло, хоча був шанс їх врятувати... але нічого.

Чи робить зім'ятий фінал гру поганою? Ні. Ви отримаєте яскраві емоції під час проходження, хтось із героїв/героїнь відгукнеться вам схожими проблемами та переживаннями, музика піддасть атмосферності, а здібності головної героїні мало кого не зачеплять. Ви переживете безліч дуже емоційних та сильних сцен. Це яскрава та актуальна пригода про вічне: про людські проблеми, дружбу та питання про відповідальність при використанні суперсил.

До речі про суперсили Макс: не чекайте їхнього логічного обґрунтування. Відповідей на запитання не буде. Я все запитую, скільки альтернативних всесвітів ми змінили своїми діями і скільки альтернативних Макс підставили - чого тільки варта та, яку можуть посадити за вбивство Хлої, якщо ми введемо їй препарат.

Але повторюсь. Гра прекрасна і вартує своїх грошей.
Але я рекомендую не розтягувати проходження. Тоді емоцій вистачить на фінал. Якщо робити великі перерви між епізодами, то будьте готові до того, що емоції від обраного фіналу можуть бути не настільки яскравими, як під час проходження 1-4 і початку 5-го епізоду.

Гідне завершення серії.
Для мене розробники злетіли з цією історією та красиво її завершили. Не розділяю фендомного хейту щодо 3 і 4 сезонів - як на мене, обидва цікавіше 2-го, який і перегравати нудно було задля досягнень.

Клементина виросла, разом з нею і історія впевнено зробила крок далі. Дуже цікаво спостерігати всі паралелі з 1-м сезоном, мимоволі замислюєшся над словами однієї з другорядних героїнь: "якщо будеш такою, як Лі, довго не проживеш". І 4 сезон піднімає цю тему не один раз, змушуючи до останнього переживати за нашу дівчинку.
Любовні інтереси Клем в обох випадках прекрасні, той рідкісний випадок, коли обидві сторони отримали гідних персонажів у пару гг, але Вайолет - мені в серце потрапила. Ей-Джей - дорослішає на очах, як сама Клем, іноді лякаючи своїми рішеннями, змушуючи замислюватись якою може вирости дитина в подібному світі.

Сюжет? Ця гра - завершення серії, як окремий проект вона не викличе тих емоцій та переживань, як попередні частини окремо. Якщо ви грали у попередні частини – однозначно рекомендую ознайомитись і з цією. Якщо не грали – будьте готові до того, що не отримаєте всього того кайфу, який може подарувати 4 сезон. Тому про сюжет я промовчу.

Загалом - дякую розробникам за цю прекрасну серію ігор.
Хотілося б побачити ще історій саме від тих самих Telltale Games. Мені здається, з такою любов'ю до світу ходячих мало хто зможе підійти.

Як на мене, продукт своїх грошей не коштує і краще дочекатися знижок, якщо дуже хочете купити. Геймплей одноманітний і розтягнутий на три-чотири години повторення тих самих дій. Прочитати три реклами, відповісти на дзвінки, навести лад у магазині, та й попутно спробувати знайти гг пару в місцевому Тиндері.

Локація одна і та ж, вже знайомих персонажів ви «наживо» не побачите, максимум один друг Стеф по відеозв'язку, інше – записки та смс. Купа уваги приділено знайомству Стеф з кішкою Валькірією, але ми, переглянувши відрізки весна/літо/осінь/зима, так її жодного разу не побачимо. За вікном - мертве місто без натяку на життя, навіть інтер'єр не змінюється, крім снігу/опалого листя. Той же Прайд, значуща для Стеф подія, судячи з інтер'єру, проходить тільки в магазині.

Про саму Стеф ми особливо нічого нового не дізнаємося за три години. Півтора цікавих факту про її минуле можна було сміливо вмістити в основній грі - тоді б і в True Colors більше людей зацікавилися другорядними героями.

Проблему з ліцензованою музикою знову ж таки ніхто не вирішив. Що відключай її, що ні – все одно за музику прилетить на ютюбі.

Дуже активно просувають проблеми транс/квір/пансексуалів, у той час як про проблеми тих же лесбіянок, до яких належить і сама Стеф, нам не сказали ні слова, ніби її орієнтація не така значуща порівняно з тим/тою ж Іззі (ставлення Стеф до якого я взагалі не зрозуміла, враховуючи скільки уваги вона йому приділяє, незважаючи на його огидну поведінку по відношенню до неї).

Загалом, як на мене, проект такий самий лінивий, як і основна гра. Навіщо його випустили - не зрозумію (щоб заробити більше за допомогою Стеф, яка явно сподобалася аудиторії). Я шкодую про суму витрачену на покупку. Сама Стеф мені сподобалася, але це доповнення не варте й половини…

Якщо вам сподобалася основна гра – купуйте. Отримайте ще три години тієї ж атмосфери і два-три факти про життя Стеф до зустрічі з Алекс. Все.

Весела гра про того самого гусака, від якого в селі волосся дибки і бажання втекти куди подалі. Коротка, всього на 4 основні рівні, але поламати собі мозок питанням як виконати чергове завдання або просто посміятися граючи з подругою/другом, дістаючи всіх жителів міста = гарантовано провести час із задоволенням. Рекомендую, га!

P.S. Але краще дочекатися знижок, бо. гра коротковата і за повну вартість може вас цим засмутити + не всім підійде керування.

Продукт просто лінивий і вимучений, зовсім не в дусі серії. Розробники здається і не намагалися, мабуть тому й просували так активно пропозицію купити цю гру разом із ремастерами відразу - щоб хоч якось підтягнути народ активніше скуповувати невдалий продукт.

Плюсів не так уже й багато:
- сама ідея з читанням та управлінням емоціями;
– Алекс. Приємна головна героїня, у мене викликала всю гру розуміння та співчуття;
- Сандтрек.

А так… Ну, не коштує своїх грошей. Якщо не обшукувати кожен закуток і не балакати з кожним жителем міста, гра закінчиться вже через три-чотири години, з яких половина - це кат-сцени. Вона просто коротка. Для порівняння, залазячи в кожен кут, оглядаючи всі предмети та дістаючи всіх зустрічних персонажів, у першій частині LiS я проходила один епізод щонайменше 3,5-4 години. Тут же вони скачуть від 1,5 до 2,5 години, і в половині відбувається… нічого. Фінальний епізод взагалі розтягнули годиною флешбеків, а потім дали вибрати дві дії і все, титри.

Сюжет простий і вся інтрига пропадає вже на другому епізоді – ми поодинці боремося проти жахливої корпорації зла, два епізоди взагалі у розслідуванні стоїмо на місці та вирішуємо проблему в останні півгодини п'ятого епізоду. Єдиний момент, що реально здивував, - твіст наприкінці 4-го епізоду, але від нього швидше горить зад перші 10 хвилин.

Логікою персонажі просто обділені. Багато поворотів сюжету тільки на цьому і будуються - персонажі з логікою не дружать взагалі, від чого просто не віриш у те, що відбувається, і періодично хочеться крикнути в екран. Далі спойлери: Адже справді, навіщо дзвонити копам, коли зникла дитина в шахтах, де ось-ось прогримить вибух? Навіщо копіювати дані з флешки, де зберігаються секретні файли, перед тим як її віддавати знайомому? Навіщо взагалі тягнутися через стіл красти файли у співробітниці цієї злої компанії, коли можна було зробити це безпалевно зі спини?

Діалоги однакові, який варіант відповіді не вибери - за змістом гг каже однакові фрази. Складних моральних виборів немає, більшість просто впливають на взаємини з другорядними героями, яких нормально не розкривають. Навіть наші друзі, Райан і Стеф, майже не розкриті, через що середньостатистичному гравцю просто начхати на їхні долі. Все те, що нам показали в dlc про Стеф (спойлер: півтора факту з її біографії, на кшталт життя в Аркадії Бей, смерті матері і як вона стала діджеєм на радіостанції ), можна було впхнути в основну гру і вона стала б набагато цікавішою.

Функція відключення ліцензованої музики не працює. Відключаєш - тоді у вас 80% гри пройде в тиші, а 20% з музикою, що залишилися, все одно потраплять під авторське право на ютюбі. На заміну відключеним трекам нічого не придумали, і хай би це стосувалося б музики на фоні поки ми ходимо містом - так ні, її немає і в важливих сюжетних сценах. То Алекс із братом дві хвилини гасають як скажені по квартирі в повній тиші, активно намагаючись цю тишу перекричати. То нам показують емоційно важкий епізод для героїні, вона сидить на самоті, грає на гітарі, мовчки відкриває рота - все в повній тиші, під субтитри «Алекс співає», і скипнути ці півтори хвилини гри в міма не можна.

Фінал просто лінивий. Або вам покажуть одну кінцівку або дві відразу в залежності від обраної. На більшість запитань відповіді так і не дадуть.

Загалом - видно суцільну халтуру розробників. Навіть перемотування кат-сцен для колекціонування зробили так, що воно працює через раз (загалом здається, що творці розуміли наскільки людямбуде лінь перепроходити задля досягнень повноцінно). Серйозний баг із прийняттям нібито найважливіших сюжетних рішень (які не впливають ні на що загалом), коли вибираєш одне, а в результаті гра зчитує взагалі інший варіант, фіксували кілька днів. Як його не побачили ще на етапі тестування – незрозуміло. З третього епізоду гра кілька разів взагалі вилітала без причини.

Загалом, один раз пограти можна, якщо дуже хочете поринути в атмосферу маленького містечка під приємний саунд. І те, з умовою купівлі зі знижкою та відключенням логіки. Інакше – швидше за все пошкодуєте про покупку.

ЦЕ РОСІЙСЬКА ГРА.

Відмінна гра, тим паче за свої гроші. Тренує зір, уважність, та й періодично ставить перед нами важкий вибір: система чи людина? Іноді кумедна, часом підпалює одну точку нижче пояса. Слава Арстотцьке!

ЦЕ РОСІЙСЬКА ГРА.