Senaste recensioner av Hedera helix

Хто б міг подумати, що така проста гра має такий високий поріг входження...
Гравітація тягне вас униз, тому 99 % ігроладу — це тиснути "вгору". Крім збирати чорні цятки, не можна виходити за межі ігрового поля — автор забув про це сказати. Керування настільки всрате, настільки це можливо. Української локалізації немає, бо у грі немає ані слова. Ви вже зрозуміли, що не рекомендую.
О, а ще DirectX 11 чи 12 — тобто, запустити на калькуляторі не вийде, хоча там їй і місце.

Гра зроблена в півсили, починаючи з дитячої ідеї ходіння по світу і порятунку тварин. Хутро на головному герої пухнасте, а на звірах — ні, а мало б бути навпаки. (Короткошерстний пес схожий на блискучу гуму, замість бути собакою.) Більшість часу доведеться нишпорити у закапелках у пошуках трави і товарів на продаж. На карті позначено купу людей... а треба було позначити тварин, які потребують порятунку, бо згадуєш, у якій стайні стояли ті корови, заходиш — а там коні. Вбого, нудно, і звукове оформлення задовбало. І вийти так просто не можна, бо після клацання на кнопку виходу гра обертається білим екраном, і продовжує грати вам свою музичку.
Українська локалізація наче нормальна, забули перекласти Rat, з рештою впорались.
Якщо "пролог" такий нудний, боюсь подумати, що там у повній грі.

Надто довго, не читатиму: дайте цій грі шанс. Вона доступна безкоштовно, і ви можете усе перевірити. Саме зараз — найкращий час розпочати.

У 2015-му році Bethesda оголосила про намір випустити власну цифрову колекційну карткову гру за мотивами вподобаної мільйонами серії The Elder Scrolls. Продукт отримав назву The Elder Scrolls: Legends, і поширюється за моделлю free-to-play. Гра пропонує багато карт для колекціонування, різноманітні механіки, та чимало способів провести час. Скажете, вона схожа на Hearthstone та Magic the Gathering? Звісно, а ви спробуйте розробити карткову гру, щоб не була до них подібна.
Хочу відзначити, що, завдяки обліковому запису Bethesda.net, можна грати зі своїм збереженим прогресом як на комп'ютерах. так і на мобільних. Також цей додатковий акаунт знадобиться вам для інших ігор від Bethesda, випущених після 2015-го року.
Так як моя позиція — не платити ні копійки за безплатні ігри, я спробувала зіграти, не сплативши ані цента. І у мене вийшло. І монети, і камені душ, і квитки на події, і заохочувальні карти цілком можливо отримати, просто граючи у гру. Потім зробили Twitch Drops, згодом додали винагороду за вхід щодня, а якось я виграла код на пакунки на щотижневому офіційному стрімі. Живу безбідно і не бідно хоча б у одній окремій грі. xD І у вас вийде, якщо забажаєте.
Я граю у TES: Legends з періоду закритого бета-тестування, і тому ставлюсь до неї радше як до дитини, яка росла на моїх очах. Коли продовжувати цю паралель, то зараз у неї період "важкого" підлітка. Справа в тому, що, спочатку вона пережила непросту зміну розробника, а у грудні 2019-го оголосили про "призупинення" розробки нового контенту для гри. Чому новим гравцям буде найлегше саме зараз? Бо вони не матимуть тиску у вигляді надходження нових наборів що три місяці, як це було у 2019-му році. Нарешті можна зібрати всю колекцію, і не парити собі голову, що чогось не вистачає.

Я провела чимало веселого часу у The Elder Scrolls: Legends (число годин самі бачите). У мене сорок один друг у грі. Бували миті, що я мружилась, чекаючи на близький фінал, і #зненацька опоненти здавались — а я така лупаю очима в екран і думаю "Та чого?!" Люблю свою колоду "Фактотуми на ключових словах", хоча проти людей нею не граю. :D Завжди з інтересом вслухаюсь у фрази, що лунають на полі бою. Говорила з хорошими людьми у чатах стрімів цієї гри на Twitch. Були матчі, коли я ледве волосся на собі не дерла, а були такі, коли я щиро співчувала своїм опонентам — бо знаю, як воно: усвідомлювати, що ось-ось здобудеш розгромну поразку. Зняла кілька відео, і так створила канал на Youtube. Написала кілька сотень статей[elderscrolls.fandom.com] по цій грі. Прожила разом з нею більше трьох років. На згадку всього доброго і поганого написала рецензію у Steam.
Тепер — ваша черга.

Що ж, це студентська робота, і в їхній команді не було того, хто малював би текстури. :D
Як для проєкту, зліпленого на Game Jam, то не так все погано. Я геть не одразу осягнула, що Shift і є наш "вперед", а W та S — вгору і вниз, а не "вперед-назад", як у решті ігор. Від спалахів нашого "пінгу" розболілись очі. :(
Ну, таке. Розмов більше, ніж грання. Можете самі перевірити.

Kingdom: Two Crowns — прекрасний вінець (навіть два) усієї серії ігор про Королівство. Піксель-арт став ще симпатичнішим, відлюдників та вершників — ще більше, та найцінніше:
а) можливість, нарешті, повністю позбутись Жадоби;
б) мультиплеєр удвох: тепер можна не лише заохочувати друга/подругу пограти у таку файну гру, але й підтримувати його/її у будівництві королівства;
в) можна ПЕРЕЖИТИ зиму! Так, тут вона скінченна!
А ще: острови-виклики; маяки, щоб не трощити корабель щоразу; DLC на різну тематику (на момент написання рецензії безкоштовно доступне Shogun про Японію (привіт, бамбукові хащі!), більше обіцяють в майбутньому); "жаба", щоб життя медом не здавалось; і самоцвіти — бо не все продається за золото.

Попередні ігри серії:
Kingdom: Classic
Kingdom: New Lands

На жаль, це кепська гра. У інших представників жанру, у які я грала, були підказки і сякий-такий сюжет — тут цього немає. Те, що треба шукати, настільки не на своїх місцях, і так сильно випадає із загальної картини, що шукати й не треба. Іноді, наприклад, баклажан лежить серед овочів, але гру це не рятує. Зовсім мало об'єктів, до яких ще треба дістатися. Lego-чоловічки із зацикленими анімаціями виглядають кріпово. Автор не вчив фізику, і не знає, що “кут відбивання дорівнює куту падіння”, тому дзеркальні поверхні віддзеркалюють не те, що повинні.
Потішили "аудіо-пасхалки" на рівні "Супермаркет", але, c'mon... Заявленої української локалізації немає, так як всередині гри немає тексту. Дуже неякісна гра.

Змарнувавши чотири роки і понад двісті годин (насправді більше, бо грала також в автономному режимі) свого життя, авторитетно заявляю: це — лайно собаче. Clicker Heroes — не та гра, яка здатна принести вам щось хороше та приємне, вона просто пожирає ваш час. Не варта уваги.

Барви світу вигорять і зблякнуть, якщо ти перетвориш всіх довкола на камінчики.

Для мене "Монолог Ворона" був цікавою історією, сповненою несподіванок. А ще там дуже гарна пісня лунає.

На прикладі цієї гри я зрозуміла, що повинна боротись з поганим ігроладом своїми рецензіями.
"Перелякані жучки", виявляється — раннер, тобто постійний рух та уникнення перешкод. Але наші персонажі — п'яні, і маневреність — не найсильніша їхня сторона! Графіка була б гарною, якби не те, що нам демонструють кров'яку та блювотиння комах. Зате, гра повинна запуститись на будь-якому калькуляторі. Втім, у відгуках пишуть, що з кольоровою сліпотою пройти її не вдасться.

Отак і вийшло, що зроблено все добротно, а гра — шматок лайна.

Я чесно намагалась дати цій грі шанс. На старому ноутбуці забагато розмиття у русі, лиш трішки повертається камера — три секунди чекай, поки у персонажа мине "похмілля". А батарейки-то розряджаються у цей час... Гаразд, встановила на хороший ноутбук. 60 кадрів, але ліхтарик як освітлював на метр попереду, так і далі світить герою під ноги. О, а який сюжет! Джон серед ночі пхається встановлювати істину. Ну, звичайно, це ж найліпший час для дослідження покинутих будинків! /кінець сарказму/ Цвяхів я так і не знайшла.
Таке враження, що це — студентська робота, чи що... Патч з виправленням баґів так і не випустили. Герой ходить, можливо, найповільніше, якщо порівнювати з усіма іграми від першої особи, у які я грала. Зазвичай я намагаюсь відшукати хоч щось хороше у товарах, які не рекомендую, але за двічі по півгодини, що я грала, я не змогла надибати позитивного. А яке пришелепкувате використання інвентаря... :С